“Наука, освіта і література українсько-польського пограниччя” – міжнародний діалог з освітянином, перекладачем і громадським діячем Ігорем Паньковим (Liceum Ogólnokształcące im. Cz. Tańskiego w Puszczy Mariańskiej, Республіка Польща) і науковцем, письменником, журналістом Віктором Яручиком (Кафедра української літератури, ВНУ ім. Лесі Українки, Луцьк, Україна) відкрив для викладачів Кафедра філології КЗВО “Луцький педагогічний коледж” Волинської облради цьогорічні традиційні травневі Дні науки у Заклад вищої освіти “Луцький педагогічний коледж” Волинської обласної ради. Упродовж майже півторагодинної розмови її учасниками було зроблено спробу зіставно-порівняльного аналізу двох сусідських систем освіти щодо формування навчальних програм, особливостей планування й організації освітнього процесу, принципів викладання мовно-літературних дисциплін та їхнього співвідношення в опануванні вітчизняного й зарубіжного матеріалу, місця іноземних мов у шкільній програмі Польщі, пропагуванні педагогічного досвіду та новітніх підходів до пошуку оптимальних форм і методів роботи з учнівською та студентською молоддю, ролі та важливості національно-патріотичного виховання в цьому тощо. В ході спілкування наголошувалося на небезпеці формалізації освіти, шкоді бюрократичних практик і рудиментів минулого в побудові роботи педагогів, коментувалися актуальні світові виклики сучасної епохи глобалізації, ставлення поляків і українців до орієнтації на основні посутні прерогативи і задекларованого Україною курсу на ЄС, необхідності й важливості дотримання його стандартів і вимог. Окремо було сказано про явну зміну оціночного сприйняття українців з боку країн-членів Європейської унії та польських спільноти та суспільства зокрема. Насамкінець обговорення нагальних обопільних наукових і освітніх проблем учасники діалогу поділилися власними спостереженнями та висновками щодо того, наскільки їхня літературна творчість сприяє педагогічній реалізації, кар’єрному зростанню, комунікуванню з вихованцями, досягненню поставлених поточних і віддалених професійних завдань і результатів. Загальний висновок цього міжнародного науково-просвітницького, побудованого на обміні досвідом, дійства – розмова вдалася і видалася відвертою, невимушеною, цікавою, потрібною та корисною, була такою, що тільки сприяє кращому взаємовідкриттю, розумінню і зближенню наших історично поріднених народів і культур.
