У рамках заходів, присвячених Дню європейських мов, у коледжі відбулося унікальне заняття з освітнього компоненту «Вступ до педагогічної спеціальності» (викладач канд. пед. наук Ольга Фаст) – мовне кафе, гостями якого стали студенти-першокурсники, майбутні учителі початкової школи. Учасники обговорювали важливу тему: «Протидія гібридним загрозам в академічному середовищі: мовні питання».
Захід проходив на відкритому просторі в неформальній обстановці, що підкреслювало відкритість до діалогу та дискусії, а також символізувало прагнення до свободи думки та слова, що особливо актуально в контексті захисту мовної ідентичності.
«Мовне кафе» стало не лише простором для навчання, а й майданчиком для обговорення історичних та сучасних викликів, які пережила і продовжує долати українська мова. Актуальною стала жива дискусія з питання ключових етапів лінгвоциду української мови, зокрема акти, які мали на меті обмеження та знищення української мовної ідентичності. Учасники заходу детально розглянули Валуєвський циркуляр 1863 року, Емський указ 1876 року, які забороняли використання української мови в освіті, книгодрукуванні та публічному житті. Важливу увагу приділили й політиці Столипіна, яка мала незворотні наслідки для української мови та культури. Особливий акцент було зроблено на радянську добу, коли українська мова зазнала чергових репресій, попри декларовану «дружбу народів». Політика русифікації набрала нових масштабів, особливо в освітній та культурній сферах.
Завершальна частина дискусії була присвячена сучасному стану української мови, зокрема діяльності Уповноваженого із захисту державної мови, який стоїть на сторожі мовних прав громадян і забезпечує виконання законодавства про захист та розвиток української мови. Обговорювалися сучасні виклики та механізми, що використовуються для відродження та підтримки української мови в публічному житті, освіті й медіа.
Учасники заходу говорили про різні етапи лінгвоциду – починаючи з імперської русифікаційної політики, заборони української мови у публічній сфері, освіті та літературі, до сучасних загроз та дискримінаційних практик. Такий формат навчального заняття сприяв не тільки розвитку критичного мислення і свідомого ставлення до мовної політики, але й підкреслював роль мови як основного елемента національної ідентичності.
