Ви зараз переглядаєте «ТОБІ, УКРАЇНО МОЯ, І ПЕРШИЙ МІЙ ПОДИХ, І ПОДИХ ОСТАННІЙ»

«ТОБІ, УКРАЇНО МОЯ, І ПЕРШИЙ МІЙ ПОДИХ, І ПОДИХ ОСТАННІЙ»

КЗВО «Луцький педагогічний інститут» вокальна студія «Успіх» (викладачка кафедри музичного мистецтва, керівниця вокальної студії Надія Павлюк) та клуб «Всесвіт» (викладач циклової комісії суспільних та художньо-мистецьких дисциплін, керівник клубу «Всесвіт» Анатолій Кравець), Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки та філія Національного військово-історичного музею України – Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, продовжили роботу проекту «ЗСУ на захисті суверенітету України».

Напередодні Дня Незалежності України у просторі «Мистецький» (Волинська ДОУНБ імені Олени Пчілки) відбулася зустріч із рідними наших військовослужбовців. Це не просто захід, а жива розмова про силу духу, стійкість і любов до України.

У теплій, довірливій атмосфері звучали спогади, слова підтримки й подяки тим, хто боронить нашу землю. Кожна історія родини — це окремий світ випробувань і віри, але водночас  ̶ спільна нитка єднання, яка зшиває наш народ у цілісну, міцну державу.

Під час заходу були представлені книжкові виставки: «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній» та «Міста героїв», які доповнили атмосферу патріотизму й нагадали про безсмертну силу українського слова. А Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки представив особливу експозицію — військові однострої доби незалежної України, що викликали щиру зацікавленість і гордість у гостей.

Вихованці вокальної студії «Успіх» подарували слухачам яскраві вокальні твори. Кожен виступ був наповнений теплом і щирістю, а посмішки на обличчях глядачів стали найкращою подякою за старання.

 Незалежність – це не лише дата в календарі. Це щоденна боротьба і величезна відповідальність перед тими, хто віддав своє життя за волю, і перед тими, хто сьогодні стоїть на захисті Батьківщини. Вона народжується в серцях, зміцнюється у вчинках і живе у вдячності поколінь.

Бо справжня Незалежність – це не стяг над будівлею, а стяг у серці. Це здатність залишатися собою, навіть коли світ випробовує на міцність. Це віра у майбутнє, яке неодмінно буде вільним, світлим і українським.

Саме цю віру й любов до рідної землі найточніше передає назва нашої зустрічі – «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній».