Завершальний день тренінгового курсу став кульмінацією всієї програми та синтезував попередні теми, продемонструвавши їх практичне втілення. Центральним досвідом для учасників стала «Вільна гра» – особливий простір, у якому дитина самостійно визначає сценарії, встановлює межі й обирає ролі. Така форма діяльності сприяє розвитку автономії, креативності та здатності до самовираження, що є ключовими складовими сучасного розуміння дитячої суб’єктності.
Водночас у межах сесії було розглянуто концепт «педагогіки правил», що передбачає гармонійне поєднання свободи з елементами структурування ігрового простору. Підкреслювалося, що педагог має виступати не контролером, а фасилітатором, який допомагає дитині усвідомлювати межі свободи та відповідальність за власні дії. Такий баланс між творчою ініціативою і правилами формує в учнів навички саморегуляції, соціальної взаємодії та відповідального прийняття рішень.
Кульмінацією дня стала велика групова гра та колективне оцінювання результатів, що дозволили інтегрувати отримані знання й навички, а також закріпити відчуття спільності та взаємопідтримки серед учасників. Цей досвід продемонстрував новий погляд на гру як універсальний метод виховання, розвитку та соціальної інтеграції дітей у різних культурних і життєвих контекстах.
Завершення тренінгу супроводжувалося урочистим врученням сертифікатів учасникам, що стало символом визнання їхнього професійного внеску та натхненним завершальним акордом програми. Філіп Валс та Леслі Фокс передали ігрові набори від Humacop – Amel France та Благодійної організації «Творчість заради життя» до науково-методичної лабораторії «Нова Українська школа» КЗВО «Луцький педагогічний інститут» Волинської обласної ради. Це сприятиме впровадженню ігрових методик у навчальний та виховний процес, а також створенню відповідного розвивального середовища.
Учасники висловили щиру вдячність організаторам і французьким фасилітаторам за надану можливість долучитися до унікального міжнародного досвіду. Тренінг став не лише інструментом професійного зростання, але й джерелом натхнення для подальшого розвитку педагогічної та соціальної практики, у центрі якої – дитина, її потреби та право на гру як на природний спосіб пізнання світу.
