18 листопада 2026 року у Луцькому педагогічному інституті відбулася ювілейна X Міжнародна науково-практична конференція «Українська національна освіта в стратегіях соціокультурного вибору: теорія, методологія, практика», яка об’єднала науковців, освітян, представників академічної спільноти України та зарубіжжя, педагогів-практиків, здобувачів освіти, фахівців бібліотечної справи та представників громадського й експертного середовищ.
Конференція стала важливою платформою для наукового діалогу, обміну професійним досвідом, обговорення актуальних викликів сучасної освіти та пошуку інноваційних стратегій розвитку української національної освіти в умовах суспільних трансформацій і глобальних змін.
Організаторами заходу виступили Луцький педагогічний інститут Волинської обласної ради у співпраці із Сумським державним педагогічним університетом, ARCTIS Center at the University of Economics and Human Sciences in Warsaw (Польща), Zentrum Ukrainischer Forscher:innen (Австрія), Українським мовно-інформаційним фондом НАН України, Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди, кафедрою ЮНЕСКО з наукової освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського, Хмельницькою гуманітарно-педагогічною академією, Луцьким національним технічним університетом, Волинською обласною Малою академією наук, Волинською обласною бібліотекою для юнацтва та Радою молодих науковців інституту.
Освіта як стратегічний ресурс майбутнього України
Урочисто відкрив конференцію ректор Луцького педагогічного інституту, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник освіти України Петро БОЙЧУК. У вітальному слові Петро Микитович наголосив на особливій ролі національної освіти у збереженні української ідентичності, утвердженні духовних і культурних цінностей, формуванні відповідального громадянства та розбудові майбутнього держави. «…Переконаний, що такі зустрічі народжують нові ідеї, зміцнюють партнерства, відкривають перспективи для досліджень і допомагають знаходити відповіді на найважливіші питання сучасної освіти. Дякую всім учасникам, нашим партнерам і колегам за небайдужість, професійну активність та відданість українській освіті. Нехай науковий діалог буде продуктивним, а напрацьовані ідеї знайдуть своє продовження у практиці».
До вітальних і мотиваційних виступів долучилися провідні представники української та міжнародної академічної спільноти: Світлана БЕРЕЖНА, доктор філософських наук, професор, проректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди; Олена СЕМЕНОГ, доктор педагогічних наук, професор, директорка Центру науково-освітнього партнерства та мережевої взаємодії Сумського державного педагогічного університету; Мирослава ВОВК, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Максим НАДУТЕНКО, кандидат технічних наук, доцент, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.
Міжнародний вимір конференції надали Kathy Zarwell MOLLOY, професорка англійської мови, заслужена професорка Santa Barbara City College, керівниця проєкту Guided Pathways у Research & Planning Group for California Community Colleges (США), та Richard POWERS, почесний професор University of Maryland Global Campus, професор Professional School of Education Stuttgart-Ludwigsburg (Німеччина). До вітальних виступів також долучилася Ірина СИДОРУК, доктор педагогічних наук, професор, декан факультету педагогічної освіти та соціальної роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки.
У своїх зверненнях гості підкреслили значення міжнародної наукової співпраці, академічного партнерства, професійної солідарності та взаємного обміну досвідом. Особливий акцент було зроблено на необхідності збереження національних освітніх цінностей, розвитку інноваційних підходів і підтримки педагогів та молодих дослідників. Їхні виступи стали натхненним початком наукової зустрічі та засвідчили важливість об’єднання зусиль задля майбутнього української освіти.
Модераторкою конференції була Ольга ФАСТ, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Луцького педагогічного інституту.
Актуальні виклики та перспективи розвитку освіти
Змістовним продовженням конференції стало пленарне засідання, під час якого науковці й освітяни представили результати досліджень, інноваційні ідеї та практичні напрацювання з актуальних питань розвитку національної освіти.
Пленарну частину відкрив Георгій ФІЛІПЧУК, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України, із доповіддю «Мова як національна і державна цінність», у якій порушив надзвичайно важливу проблему збереження української мови як основи національної ідентичності та державності.
Ольга ПЕТРИШИНА, кандидат філологічних наук, доцент, представила тему «Філологія впливу: соціокультурна місія магістра-філолога в сучасному суспільстві».
Міжнародну проблематику продовжила Karen L. MYERS (США), яка виступила з доповіддю «Bridging Culture and Cognition: Pedagogical Strategies for ESOL Instruction in Adult Education», присвяченою педагогічним стратегіям навчання англійської мови дорослих у міжкультурному контексті.
Yan KAPRANOV, доктор габілітований, професор лінгвістики VIZJA University (Польща), представив тему «Media Literacy as a Practice of Responsible Citizenship: European Values in the EUVIA4PL Educational Model», акцентувавши увагу на медіаграмотності як складовій відповідального громадянства.
Ольга ХОМ’ЯК, кандидат педагогічних наук, доцент, розкрила націєтворчий потенціал громадянської освіти в початковій школі.
Важливе місце у пленарній дискусії посіла проблематика цифрової трансформації освіти. Зокрема, Андрій МОРОЗОВ (Державний університет «Житомирська політехніка») висвітлив цифровізацію як інструмент розвитку внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти; Оксана БОДНАР (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка) порушила питання цифрового інтелекту та цифрового етикету; Максим НАДУТЕНКО представив доповідь про незалежне оцінювання систем штучного інтелекту в Україні – від мовних ресурсів до освітньої практики.
Оксана ЦЮНЯК (Карпатський національний університет імені Василя Стефаника) зосередила увагу на ціннісних засадах української педагогічної освіти в умовах європейської інтеграції та соціокультурних трансформацій, а Ольга МЕЛЬНИЧУК (Луцький національний технічний університет) представила досвід використання доповненої реальності у вищій освіті на прикладі реалізації проєкту EDARA програми Erasmus+.
Серед інших актуальних питань – формування STEM-компетентностей та інженерно-аналітичного мислення здобувачів освіти в контексті цифровізації й повоєнного відновлення України (Ніна ЗДОЛБІЦЬКА); інтеграція наукової освіти та навчальної практики у межах моделі «Літо з наукою» (Ірина БАБУЛА, Тетяна МИХАЛЮК); подолання освітніх втрат засобами діяльнісного підходу в початковій школі (Лариса НИКИТЮК).
Завершили пленарну частину виступи Катерини КРУТІЙ, Ірини ДЕСНОВОЇ та Марії ЗАМЕЛЮК, присвячені освітньому лідерству як чиннику збереження національної ідентичності в умовах війни.
Науковий діалог, професійний досвід та нові ідеї
Після пленарного засідання робота конференції продовжилася у семи тематичних секціях, які охопили ключові напрями сучасного освітнього простору:
- Дитинознавчі та школознавчі студії: націєтворчий потенціал.
- Рідномовна та іншомовна освіта у контексті багатоманітності та мультикультурності суспільства.
- Наукова освіта для відповідального громадянства.
- Цифрова трансформація освіти.
- Забезпечення якості педагогічної освіти: національний та глобальний контексти.
- Освітнє лідерство під час кризи: виклики, стратегії, цінності.
- Бібліотека і культурна дипломатія у кризовий час.
До секційної роботи долучилися представники закладів вищої освіти, наукових установ, закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної та фахової передвищої освіти, а також здобувачі освіти й молоді дослідники. Така широка професійна взаємодія дала змогу поєднати ґрунтовні наукові дослідження з практичним досвідом педагогів.
Також відбулася Q&A-сесія «Використання інструментів генеративного ШІ в освітньому процесі: етичні ризики, нові методичні можливості та виклики для акредитації освітньої програми», яку провела Ніна ЗДОЛБІЦЬКА, кандидат технічних наук, доцент Луцького національного технічного університету.
Важливою складовою секційної роботи стало обговорення зі стейкхолдерами змісту та особливостей реалізації освітньо-професійних програм першого (бакалаврського) рівня вищої освіти «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта». Такий формат взаємодії сприяв професійному обміну думками та напрацюванню пропозицій щодо подальшого вдосконалення підготовки майбутніх педагогів.
Ювілейна X Міжнародна науково-практична конференція стала ще одним підтвердженням того, що розвиток української національної освіти потребує постійного наукового пошуку, відкритого діалогу, міжінституційної взаємодії та міжнародного партнерства.
Захід об’єднав різні покоління науковців і педагогів, академічні спільноти та практиків освіти навколо спільного розуміння важливості збереження українських національних цінностей, утвердження якісної освіти та формування відповідального громадянина.
Луцький педагогічний інститут і надалі залишається відкритим майданчиком для наукової комунікації, професійного зростання та об’єднання зусиль задля розвитку української освіти.