20 травня відбувся навчально-методичний семінар «Здоров’язбережувальні ідеї у спадщині видатних педагогів та просвітителів», організований кафедрою загальної педагогіки, психології та методики початкової освіти спільно з цикловою комісією шкільної, дошкільної педагогіки, психології та методик.
Учасниками заходу стали викладачі кафедр і циклових комісій, здобувачі вищої та фахової передвищої освіти, які об’єдналися навколо актуальної теми збереження фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я особистості в сучасних умовах. Модератором семінару виступив завідувач кафедри Сергій Марчук.
Під час семінару учасники мали можливість ознайомитися з ідеями здоров’язбережувальної освіти у спадщині видатних педагогів, філософів і просвітителів, осмислити категорію здоров’я як найвищої індивідуальної та суспільної цінності, а також проаналізувати можливості застосування педагогічних ідей минулого в сучасній освітній практиці.
У межах дискусійних панелей були представлені ґрунтовні наукові доповіді, присвячені формуванню здоров’язбережувальної компетентності майбутніх педагогів, проблемам ментального здоров’я, інноваційним технологіям моніторингу здоров’я, філософії внутрішньої рівноваги, природовідповідному вихованню та створенню безпечного освітнього середовища. Особливу увагу учасники приділили педагогічній спадщині Григорія Сковороди, Софії Русовій, Василю Сухомлинському, Костянтину Ушинському, Яну Коменському та Жан-Жаку Руссо.
Змістовними та актуальними були виступи науково-педагогічних працівників і здобувачів освіти, які акцентували увагу на важливості формування культури здорового способу життя, емоційного благополуччя та психологічної стійкості в умовах сучасних викликів.
Підсумком семінару стало усвідомлення необхідності створення здоров’язбережувального та безпечного освітнього середовища, актуалізація ідей видатних педагогів щодо гармонійного розвитку особистості, а також визначення перспектив їх використання у професійній діяльності майбутніх педагогів. Захід став платформою для наукового діалогу, обміну досвідом та пошуку ефективних шляхів розвитку сучасної здоров’язбережувальної освіти.
